Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Голод мутить, а довг крутить. Ум. Довжо́к.
Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем.
Помаширувати, -ру́ю, -єш, гл. Помаршировать. І в парі, брате, ми мабіть на той помашируєм світ.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris.
