Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облатування

Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛАТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛАТУВАННЯ"
Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Ми́сошник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій миски съ глазурью. Вас. 177.
Оманити Cм. (зманювати.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛАТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.