Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улюбляти

Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143). 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Зміев. у. Голуба убив, голубку влюбив. Чуб. V. 246. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЮБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЮБЛЯТИ"
Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається. Ном. № 1311. 2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз. Щог. Сл. 91.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Засмо́ктаний, -а, -е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане. Мир. ХРВ. 5.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Поро́бок, -бка, м. = Уток. Н. Вол. у. МУЕ. III. 15. ЕЗ. V. 223.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛЮБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.