Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заригати

Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИГАТИ"
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Жва́чка, -ки, ж. Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Н. п. Та привели Бондарівну в покої високі. Грин. III. 614. А пани все по покоях ходять. МВ. (О. 1862. III. 54). Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник. Драг. 307.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Холера, -ри, ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) Раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. Cм. холерний 2.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.