Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колосок

Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОСОК"
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень. Желех.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.