Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотвиця

Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТВИЦЯ"
Зашпили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю. Черк. у.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Полатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2)боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Розчисляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розчислити, -лю, -лиш, гл. Разсчитывать, разсчитать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271.
Самовоз, -за, м. Промышленникъ, нанимающій сукновальную мельницу, для которой сукна самъ собираетъ у хозяевъ ихъ и затѣмъ самъ ихъ доставляетъ обратно. Вас. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.