Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

угладити
угластий
угледіти
угледітися
углець
углиб
углибати
углибшки
углина
углитнути
углова
угловий
углядіти
угляний
угляр
углярка
угнавець
угнавий
угнавіти
угнак
угнати
угнати 2
угниличити
угниличувати
угніватися
угнівити
угнівитися
угніжджуватися
угнітитя
угнічувати
угнічуватися
угноїти
угноювати
угнути
уговкати
уговор
уговорити
уговорювати
уговоряти
уговтати
уговтувати
уговтуватися
угода
угоден
угодити
угодливий
угодник
угодно
угодовувати
угодовуватися
угождати
угожий
угол
уголити
уголос
угоноба
угонобити
угонобляти
угоноблятися
угор
угорі
угоріти
угорітися
угорка
угорно
угорнути
угород
угороджувати
угороджуватися
угорський
угортати
угортатися
угору
угорщина
угоряти
угостити
уготовити
уготовляти
уготувати
угоцати
угощати
угребти
угриза
угризатися
угризти
угризтися
угрин
угринка
угринок
угринчук
угрібати
угрібатися
угріва
угрівати
угріватися
угрівок
угрішитися
угроватий
угрузати
угрущати
угу
угудина
угукати
угурен
угурно
уґабнути
уґаровувати
уґвинтити
уґвинчувати
уґоґати
уґрундзьовувати
уґрунтувати
удавання
удавати
удаватися
удавити
удавитися
удавлений
удавнитися
удавні
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову. Левиц. І. 326.
Позгортати, -та́ю, -єш, гл. Свернуть (во множествѣ). Позгортай одежу та поховай у скриню. Кіевск. у.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Нас спонсорують: