Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

угладити
угластий
угледіти
угледітися
углець
углиб
углибати
углибшки
углина
углитнути
углова
угловий
углядіти
угляний
угляр
углярка
угнавець
угнавий
угнавіти
угнак
угнати
угнати 2
угниличити
угниличувати
угніватися
угнівити
угнівитися
угніжджуватися
угнітитя
угнічувати
угнічуватися
угноїти
угноювати
угнути
уговкати
уговор
уговорити
уговорювати
уговоряти
уговтати
уговтувати
уговтуватися
угода
угоден
угодити
угодливий
угодник
угодно
угодовувати
угодовуватися
угождати
угожий
угол
уголити
уголос
угоноба
угонобити
угонобляти
угоноблятися
угор
угорі
угоріти
угорітися
угорка
угорно
угорнути
угород
угороджувати
угороджуватися
угорський
угортати
угортатися
угору
угорщина
угоряти
угостити
уготовити
уготовляти
уготувати
угоцати
угощати
угребти
угриза
угризатися
угризти
угризтися
угрин
угринка
угринок
угринчук
угрібати
угрібатися
угріва
угрівати
угріватися
угрівок
угрішитися
угроватий
угрузати
угрущати
угу
угудина
угукати
угурен
угурно
уґабнути
уґаровувати
уґвинтити
уґвинчувати
уґоґати
уґрундзьовувати
уґрунтувати
удавання
удавати
удаватися
удавити
удавитися
удавлений
удавнитися
удавні
Белбас, -са, м. = бельбас.
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Обколупати Cм. обколупувати.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: