Гемблювання, -ня, с.
1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ).
2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю.
За́ймище, -ща, с. Занятое мѣсто вообще, въ частности то-же, что и займанщина. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Консул, -ла, м.
1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула.
2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.
Мацо́ка, -ки, об. Косноязычный? От ше хто роскаже, — це Кузьма! Як почне телиться, як почне сюркати та пирхати, та плюваться!.. — Та він же мацока. Тамъ-же говорятъ: Цока-мацока, борщу не їсти, а каші не дамо.
Натруска, -ки, ж.
1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой.
2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Ум. оленець.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата.
2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький.
