Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угрущати

Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГРУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГРУЩАТИ"
Відкушувати, -шую, -єш, сов. в. відкусити, -шу, -сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Грин. III. 667.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГРУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.