Баба́хати, -хаю, -єш и баба́хкати, -каю, -єш, одн. баба́хнути, -ну, -неш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Контракт, -ту, м. Контракть. Ніхто з Богом контракту не брав.
Нака́пувати, -пую, -єш, сов. в. нака́пати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала.
Обцас, -су, м. Каблукъ. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл.
1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч.
2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають.
3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає.
Перепроваджувати, -джую, -єш, сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Постегать.
2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку.