Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утечи
утечище
утикати I
утикати II
утикатися
утина
утинати
утинок
утирало
утирання
утирати
утиратися
утирач
утирити
утиритися
утирка
утиск
утискати
утискатися
утискач
утиснути
утихати
утихлий
утихомирити
утихомирювати
утихомирюватися
утиця
утишати
утишка
утік
утіканка
утікання
утікати
утікацький
утікач
утікачів
утікачка
утікти
утілення
утілити
утіляти
утілятися
утінка
утірник
утіснити
утісняти
утіха
утічка
утішати
утішатися
утішенька
утішка
утішний
утішно
утка
уткати
уткнути
утлий
утнути
утовкмачити
утовкти
утовш
утоді
утокмачити
утокмити
утокмитися
утолитися
утолочити
утолочувати
утома
утомити
утомляти
утомлятися
утомний
утонути
утонька
утопати
утопити
утопитися
утоплена
утоплений
утопленик
утоплий
утоптати
утоптувати
уторгувати
уторжитися
утори
уторицею
уторік
уторливий
уторник
уторопати
уторопити
уторувати
уточити
уточка
уточувати
утрактувати
утрапен
утрапити
утрапляти
утрата
утратити
утратний
утрачати
утрачатися
утрейтє
утреня
утриконь
утримати
утримувати
утримуватися
утрійний
утроба
утроє
утроїти
утропі
утрощити
утруднити
Белбас, -са, м. = бельбас.
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Обколупати Cм. обколупувати.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: