Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішка

Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШКА"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий. Желех.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Довари́ти, -ся. Cм. Доварювати, -ся.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора. Мнж. 69, 40.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
Хурманка, -ки, ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.