Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утка

Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Н. п. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТКА"
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня. Желех.
Платка, -ки, ж. = латка. Вх. Зн. 50.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Рикнути Cм. рикати.
Тидри-тана, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Тидри, тидри, тидри-тана! Чого ходиш, задріпана? Гол. IV. 4 81.
Удивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. удиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.очима. Уставляться, уставиться на кого глазами, пристально смотрѣть. Вдивився в мене очима. МВ. (О. 1862. III. 59).
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.