Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумувати

Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка. Св. Л. 222.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом. О. 1862. IV. 10.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.