Бузок, -зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Ум. бузочок.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. От Іван і годі її стріляти. Ждала, ждала, та й годі сказала. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. Лихо, та й годі. Рай, та й годі. Сміх, та й годі. 3) Нельзя, невозможно.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
На́встіж, нар. Настежь.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих.
2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Раки живуть по печерах.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри.
2) Потолочься нѣкоторое время.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться.
