Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утирати

Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. Ном. № 3486. Стор. МПр. 27. 2)пря́жу = відмащувати, відмастити. Угор. МУЕ. ІІІ. 24. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. Чуб. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. К. МБ. X. 14. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер. Котл. Ен. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТИРАТИ"
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Облестити Cм. облещувати.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. І. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим... МВ. (О. 1862. III. 39).
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Хорма, -ми, ж. = хворма. Черниг. у.
Хосний, -а, -е. Полезный. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.