Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.

Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.

Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.

Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).

Відхилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відхилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися. Харьк.

Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.

Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.

Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.

Коворот, -ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.

Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.