Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утори

Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409.розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Валюга, -ги, ж. = корито. Вх. Зн. 28.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця. Ном. № 11747.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Стор. Насилу ноги волочу. Мет. 167.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі. Павлогр. у. (Лобод.).
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.