Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. 4) Фаза луны. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Подай, подай крізь кватирочку руку! Ой одсуне спідню кватирочку. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Кошт, -ту, м.
1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом.
2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. Хрест я вже своїм коштом ставлю.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався.
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду.
Прилащитися, -щуся, -щишся, гл. Приласкаться. Нехай вода прилащиться до його, і знов воно зелене пустить листя.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ум. ткачик.
Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный.
2) Подслащенный.
