Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

уподовж
упоетизувати
упозику
упоїти
упокій
упокійний
упокоїти
упокорити
упокорювати
упокорюватися
упокоювати
упокоюватися
уположитися
уполоти
уполювати
упоминати
упоминатися
упоминок
упомку
упон
упоперек
упопружити
упопружувати
упорати
упоратися
упоринати
упоровень
упорожні
упором
упороситися
упороти
упоруч
упоряджувати
упорядковувати
упосажити
упосажувати
упослі
упослід
упосліджати
упослідок
употай
употемку
употрійні
употужнити
употужнитися
управді
управителів
управитель
управителька
управити
управляти
управлятися
управо
уприпуст
уприсі
упричерть
уприщерть
упрівати
упроваджувати
упродовж
упросити
упроситися
упрост
упростяж
упрохати
упрохатися
упруг
упрядати
упудитись
упука
упурнути
упускання
упускати
упускне
упуст
упустити
упушити
упхати
упхнути
уп'ялити
уп'ясти
уп'ять
ураг
ураговий
урадити
урадувати
урадуватися
уражати
уражатися
уражіння
ураз I
ураз II
ураза
уразити
уразище
уразливий
уразливість
уразливо
уразний
уранішній
уранці
уратувати
урачити
ураяти
урбарія
урвант
урвати
урвиголова
урвипола
урвисько
урвитель
урда
урдяний
уредний
урекливий
уректи
уремезовувати
уременити
уремення
уремня
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову. Левиц. І. 326.
Позгортати, -та́ю, -єш, гл. Свернуть (во множествѣ). Позгортай одежу та поховай у скриню. Кіевск. у.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Нас спонсорують: