Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокійний

Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙНИЙ"
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Зміняти II, -няю, -єш, сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. І. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Позаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и заправити, но во множествѣ.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.