Гапка, -ки, ж.
1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья.
2) Задница.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.
Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. А не маните ж? Справді зробите? Манять брехнями народи.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ой піч стоїть на сохах. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. 3) Соха. І соха в землі, і воли в ярмі. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Ум. сішка, сошечка.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка.
