Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Бризкина, -ни, ж. = бризка.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля.
Неспромога, -ги, ж.
1) Невозможность. Неспромога мені се зробити.
2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати.
Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
