Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
                        
                        
                                                
                          
	Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
                        
                        
                                                
                          
	Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом.  Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. 
                        
                        
                                                
                          
	За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились.  В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його. 
                        
                        
                                                
                          Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.                         
                        
                                                
                          Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Присмака, -ки, ж. Чаще во мн. ч. присмаки.
	1) Приправа. 
	2) Лакомство. Кухарі зварили вечерю з доброї страви і напекли усякі присмаки і витребеньки.                         
                        
                                                
                          Псище, -ща, м. Ув. отъ пес.                         
                        
                                                
                          Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
	1) Раскапризничаться.
	2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили.  Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.                         
                        
                                                
                          
	Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ.  Та вже сількось, нехай бють. Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          