Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпалина

Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАЛИНА"
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Варе меж. = вара. Федьк.
Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать. О. 1862. І. 72.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.
Ма́йже нар. Почти.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.