Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драли

Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЛИ"
Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. Cм. баранець 4.
Гаман Ii, -на, м. Еврейскій праздникъ: Аманъ. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Шух. I. 177. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? Чуб. III. 132. 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. Ном. № 13424. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. Ном. № 7414. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12335. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. Ном. № 12207. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить. Ном. № 9752.
Піля пред. = біля. Піля дороженьки сяду. Гол. IV. 371.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Порозволікатися, -каємося, -єтеся, гл. Разбрестись. Порозволікались люде. Черк. у.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.