Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упруг

Упруг, -га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той. Шевч. 669. 2) Четвертая часть рабочаго дня. Рудч. Ск. II. 172. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Г. Барв. 528. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя. Рудч. Ск. II. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРУГ"
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Нахолоджувати, -джую, -єш, сов. в. нахолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Остуживать, остудить.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Хундамент, -ту, м. Фундаментъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПРУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.