Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

удака
удалець
удалий
удаль
уданий
удання
уданство
удар
ударити
удармицю
ударувати
ударяти
ударятися
удати
удатне
удатний
удатність
удатно
удаток
удаха
удача
удачий
удачливий
удвадцяте
удвійзі
удвір'я
удвоє
удвох
удвуконь
удвурядь
уденішній
удень
удержати
удержування
удержувати
удержуватися
удерти
удесятерити
уджиґнути
удивитися
удивлятися
удивуватися
удила
удирати
удиратися
удити
удихати
удівати
удівець
удівонька
удід
удій
уділити
уділяти
удіти
удіяти
удка
удлище
удну
удобарити
удобен
удобряти
удова
удовбати
удовбувати
удовенко
удовець
удовецький
удовж
удовжитися
удовжки
удовжувати
удовин
удовицький
удовиця
удовиченко
удовівна
удовіти
удовки
удоволити
удовольнення
удовольнити
удовольняти
удовольнятися
удоволяти
удоволятися
удовування
удовувати
удовш
удогонь
удозвіль
удоїти
удолити
удома
удонити
удонька
удоптати
удосвіта
удосталь
удоювати
удрати
удруге
удружити
удряпнути
удуд
удурні
удушити
удушитися
удушніти
удушшя
удьорити
удягало
удяганка
удягати
удягатися
удячен
удячність
удячно
уеднати
уж
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
За́дки нар. Задомъ (идти). Мнж. 181. Я до його, а він задки, задки.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Нас спонсорують: