Вірне нар. = вірно.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады.
Роспрядівитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Справити, -ся. Cм. справляти, -ся.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
