Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу.
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Понаминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и нам'яти, но во множествѣ. А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані?
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Тютюнець, -нцю, м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Роменський тютюнець курив.
