Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удалець

Удалець, -льця, м. Способный ко всему человѣкъ. Ном. № 10258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАЛЕЦЬ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.