Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергун

Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. вергунець, вергунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГУН"
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Неньчин, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. К. ЧР. 379. Це вже несвітський сором сидіти в острозі. Харьк.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.