Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють.
Зв'яли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Під полою, під правою чужу милу держить. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. 5) Каменная плита. 6) Менструація.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало?
