Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Досма́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмали́ти, -лю́, -лиш, гл. = дошмалити.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Замалом не піймав зайця. Замалим не двісті.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю.
2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Тригубий, -а, -е. Съ заячьего губою.
Шмаркач, -ча, м. = смаркач. Также: бѣднякъ.
