Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вервечка

Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Буришка, -ки, ж. = картопля. Вх. Зн. 64. Шух. І. 164. Дві річі Бог для бідних сотворив: буришку та вербу. Фр. Пр. 130. Ум. буришечка. Шух. І. 203.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пролетіти Cм. пролітати.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти. Желех.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРВЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.