Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

устаріти
устарітися
устати
устатчитися
устелити
устеляти
устелятися
устенок
устерегти
устерегтися
устигати
устид
устидатися
устиджати
устидитися
устидливий
устидливість
устидно
устилати
устилатися
устілка
устіль
устка
устне
устній
устодолити
устодолитися
устой
устонька
устоньки
устояти
устоятися
устрахнутися
устрашати
устрашитися
устрашувати
устрелити
устригти
устрим
устрівати
устріча
устрічати
устрічний
устромити
устромляти
устромлятися
устрочити
устругати
устругнути
устрявати
устрягти
устряти
уступ
уступати
уступатися
уступне
уступний
устьобнути
устя
устяж
усувати
усуватися
усуджувати
усукати
усунути
усупротивитися
усуціль
усушити
усушок
усхнути
усцикати
усцикатися
усь!
усьогосвітній
усьорбати
усюди
усюсінький
усюсінько
усюсічкий
усюсічко
усюський
усюсько
усюсятися
усяк I
усяк II
усякати
усякий
усяково
усячина
утаборитися
утаїти
уталапатися
уталашитися
утанажити
утанажитися
утарабанити
утаскатися
утасуватися
утаювати
утаюватися
утверджувати
утверджуватися
утворити
утворний
утеклий
утеком
утекти
утелепати
утелющити
утелющувати
утелющуватися
утемніти
утеня
утеребити
утеребитися
утересуватися
утерпіти
утерти
утеряти
утеча
Белбас, -са, м. = бельбас.
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Обколупати Cм. обколупувати.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: