Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

урепіжити
уретно
уречи
урешті
уривати I
уривати II
уриватися I
уриватися II
уривок
уривцем
урити
урихтовувати
урівень
урівняти
урізати
урізатися
урікати
урікатися
урічливий
урічний
урльоп
урльопас
урльопник
урма
уробити
уробляти
уроблятися
уровище
урод
урода
уродай
уроджай
уродити
уродливий
уродник
уродниця
уродонька
урожа
урожай
урожайний
урожати
урожатися
урожденець
урож'я
урозсип
урозумити
уроїтися
уроки
уронити
уростати
уростич
уростіч
урочина
урочистий
урочисто
урочити
урочища
урочище
урубати
урубатися
урублити
урубний
уруна
урунитися
урунюватися
уручати
уряд
уряджати
уряджатися
уряди-годи
урядник
урядників
урядницький
урядовий
урядок
урядування
урядувати
уряжати
уряжатися
урясити
урятувати
ус
усаджувати
усажати
усамобожити
усань
усапатися
усатий
усвиріпитися
усвітити
усе
усевіда
усевладник
усевладництво
усевладній
уседіти
усезнайко
усезнання
усеїда
усеїдний
усей
уселитися
уселюдний
уселюдно
уселякий
уселяково
уселятися
уселячина
усемогучий
усенародній
усениця
усеношна
усень
усердя
усесвітній
усещедрий
усещедрість
усидіти
усик
усилити
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Будівничий, -чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Голоколосий, -а, -е. О хлѣбѣ: безостый. Пшениця голоколоса. Канев. у.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
Нас спонсорують: