Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ).
Віятися, -віюся, -єшся, гл.
1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть.
2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється.
За́вісь, -сі, ж. = завіс.
Золза, -зи, ж. Железа.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.
Фелелувати, -лую, -єш, гл. — за кого. Ручаться за кого.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.
2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво.
