Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл.
1) Спорить. Спориться як за батьківщину.
2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. Ми судимось громадським трибуналом.
Умолоти, умелю, -леш, гл.
1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю.
