Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уговорити

Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОВОРИТИ"
Жґут, -та́, м. = джґут.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Нестотнісінько нар. Точнехонько. Нестотнісінько у такому ходять котелевські дівчата. ХС. II. 129.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Прядуха, -хи, ж. = пряха. Всі прядухи кужіль пряли. Грин. III. 325.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.