Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Багатих та доладніх уборів. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула.
Повкриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Укрыться, накрыться (о многихъ). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися.
Утруднити Cм. утрудняти.
