Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Гидкість, -кости, ж. Гадость.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником».
Молоде́цтво, -ва, с. Жизнь парня, юношество, состояніе юношества. Покличте мені найменшого братіка, нєх я йому здам молодецтво своє і коника вороного, і сідельце золотев. Ой слухайте, бояре, де голубець гуде, там наш Андрієчко молодецтво здає.
Повисипувати, -пую, -єш, гл.
1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані.
2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Умокріти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла.
