Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увінити

Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНИТИ"
Висталити, -лю, -лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.
Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Паслина, -ни, ж. = паслін. ЗЮЗО. І. 136.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась! Брацл. у. 2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем? Брацл. у.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Скончитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.
Церківка, церковка, -ки, ж. 1) Ум. отъ церква. Грин. І. 169. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.