Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Голошіння, -ня, с. = голосіння.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Плоскінний, -а, -е. Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати.
Прочищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прочиститися, -щуся, -стишся, гл. Прочищаться, прочиститься. Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea.
