Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Одина, -ни, ж. Одиночество, уединеніе. Та в одині-самотині в садочку буду спочивати.
Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Постригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.
2) Постригаться, постричься въ монахи. В черниці постриглась. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш.
3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Хтіти, хо́чу, -чеш, гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
