Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умолотити

Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити. Г. Барв. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОЛОТИТИ"
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. Ном., стр. 294, № 121.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір. Васильк. у.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Примножати, -жа́ю, -єш, сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. К. Іов. 77. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.