Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

унучечка

Унучечка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧЕЧКА"
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Лямпа́рт, -та, м. Леопардъ.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69., Ум. плохенький, плохе́сенький.
Предвік, -ку, м. = передвік. з предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Федьк. Пов. 47. Сама таліяна обойму. Гол. III. 445.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНУЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.