Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Засу́шувати, -шую, -єш, сов. в. засуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Засушивать, засушить. Доставши рибу, одріж голову, засуши і сховай.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою.
Обсмоктати Cм. обсмоктувати.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Розлетітися Cм. розлітатися.