Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Канонадити, -джу, -диш, гл. Стрѣлять изъ пушекъ. На турчина бив нею, канонадив.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea.
Ме́жень и межінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. побереж. Въ
Обіграти Cм. обгравати.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
