Гадило, -ла, с. Родъ игры съ пѣсней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр.
Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Сонечко гай золотило.
Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Упад, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе.
2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок.
3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.
4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
